Роки караваном ідуть, заховались за обрій,
Але залишається в серці назавжди любов.
Вона невзаємна і душить серденько як кобра,
Мій Ангел порадив… позбутись кайданів – оков: -
"Пора відпустити невчасне кохання нещасне,
Із пам`яті стерти його і забути умить.
Побачиш очами усе неймовірне прекрасне,
Любов невзаємну забудеш, що серце п`янить…
У Долі з народження вписані всі розрахунки,
Знайде і душа, і серденько захований путь -
У Лоні Природи, яка роздає поцілунки,
Знедоленим в щирім коханні…які далі йдуть…"
26.10.2018 дописано у 2019 році.
Фото автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1038743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.04.2025
автор: Тетяна Іванова - Юртина