Я знову танцюю під дощем сама.
Теплий дощ поливає мою спраглу душу.
Я б не змогла стояти біля вікна
В той час, як вода заливає сушу.
Я обожнюю це неймовірне відчуття
Коли крапля вологи торкається тіла
І зникають всі вчорашні почуття,
Забуваєш все, чого тоді хотіла.
Забуваєш вечір, проведений на самоті,
Ті моменти, коли була лише з коханим.
Дощ замінить те, що не було в тобі
І лише він стане в ту мить бажаним.
Злива змиє останні спогади про тебе.
Вітер забере усі розчарування.
Я забуду все, що пам’ятати вже не треба
І згине в серці крихта нашого кохання.
Old
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104434
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.11.2008
автор: Альбіна Кузів