* * *
Твій аромат гіпнотизує.
Ти знов пила зелений чай?
В костриці суєти несу я
Тобі ромашки й молочай.
Твої долоні полив’яні
Я поцілую здалини,
Од вітру на всю душу п’яний.
До мене слово простягни –
Я ухоплюсь, як потопельник.
На серце грішного скарай!
В зіницях – вогники пекельні,
Та поміж губ у тебе – рай.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104467
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.11.2008
автор: Діма Княжич