Знову це нестерпне відчуття,
Наче тисяча голок вчепилось в тіло.
Забирають по краплі в мене життя,
І згасає надія що ще ледь жевріла.
Чому я повинна знову страждати?
Чому його поруч зі мною нема?
Чому не можна почуття віддати?
Я б не сиділа під зорями одна.
Чому завжди оці непорозуміння
Не дають на проблеми заплющити очі?
Чому в горло вгризається знову сумління,
І не стає сил просто крикнути: „Хочу!”
Хочу жити у рідній співочій країні.
Хочу вірити в щастя, кохання і сни.
Хочу просто відкритися коханій людині,
І дожити із ним до нової весни.
Old
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104568
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.11.2008
автор: Альбіна Кузів