Шанс

Я  люблю  коли  місто  спить
З  ресторанчику  вийти
Ковток  від  вина  відпить
І  послухай  –
                                     Джаз...
Дайте  шанс!

Ось  місток
Ліхтарі  відбивають  самотню  ніч
У  воді...
Джаз...  –
Три!  Два!  Р-раз!  –
                 Бачу  дно
                 Ще  ковток
Ніби  стане  у  грудях  тісно
Навмисне
Я  згадав
Що  у  неї  на  грудях  страз

Я  б  квіток  нарвав
І  приніс  на  могилку  мільйон  прикрас
І  у  супровід  –  джаз

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=105367
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.11.2008
автор: muzogeta