́́́Ки́дає небо в очі колючі дротики
Жаско воро́ни каркають на світанні,
Шпилі дерев- не антика, і не готика,
Сірий цілунок вітру- холодним дотиком
В сивому міжсезонні кордон останній.
Розчарувань і марних надій – не бавити,
Передивитися спогади - де найкращий
Кисле вино солодким як мед розбавити,
Це ж бо не перший і не останній раути,
А по- інакшому і спокушатись на́що?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107008
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 10.12.2008
автор: наталятерещенко