Вона кохала його до нестями. Вона йшла темними вулицями захлинаючись від сліз. Їй здавалося, що її життю настав кінець. Вона втратила сенс життя. За що вона не бралася їй здавалося це до болі жахливим. Вночі вона захотіла погуляти і блукаючи мокрими вулицями від дощу дойшла до місця, де було глибоке велике озеро. Знесилена, вона сіла на мокру від дощу лавочку і дивилася на спокійні хвилі того глибокого озера. Раптом вона почула ніжний м’явкіт кошенятка. Вона подивилася під лавку і побачила там маленьке, пухнасте кошенятко. Вона взяла бідолаху на руки і міцно прижала до себе. В цей момент їй здавалося, що ріднішого і блищого її серцю є лише те мале кошенято. Вона повторяла кошеняту, що він дуже мокрий, а сама не помічала, що стала така сама! Взявши кошенятко до себе на руки, вона побігла до дому. Вона згадувала як часто він називав її котиком. Дійшовши до дому, вона положила котика на ліжечко, знову витягла з шухляди лист і знову побігла до того глибокого озера! Контекст того листа був такий:
Кохана!
Я тебе прошу ти лише не переживай! Живи далі і насолоджуйся життям. Я з другом були на день народженні у знайомого, і звичайно без спиртного не обійшлось. Ми поверталися до дому темною нічкою, і врізалися у високе дерево. Мій друг помер зразу на місці аваріїї, а я лежу в лікарні. Я не хочу щоб ти мене бачила в такому стані. В мене зломаний хребет і велика травма голови. Лікарі сказали, що мені залишилося максимум 5 днів! Замість мене пише мед – сестра! Вибач за все! Твій Олег!
Через 3 години їй подзвонили і сказали що його більше не має в живих! З того часу для неї зникло все! Після його смерті пройшло 3 дні, а вона так і не поїхала, щоб похоронити його, бо не знала куди! Вона довго дивилася на тихе озеро і з силою побігла у нього. Так! В озеро вона зайшла, але вже не вернулася з нього. Пройшло 4 дні після її смерті і на лавочці сиділи двоє закоханих! Дівчина і хлопець, сиділи і спостерігали, як в теплу і хорошу погоду, на озері великі і сильні хвилі! І раптом дівчина запитує хлопця:
- Скажи ти ще досі думаєш про неї?
- Ні! Відповів з тривогою хлопець! Я думаю лист до неї дойшов і вона думає що я мертвий! Можливо вже і забуває мене!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107309
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2008
автор: Не така як всі