Сьогодні я хочу розповісти вам історію про двох надзвичайно закоханих людей! Знаєте кохання – це чудові почуття яке додає у життя людини гармонію. Так і було з початку у цих двох людей. Вони кохали один – одного до нестями! Її звали Наталя, а його звали Лео! Здавалося, що у цих двох людей ніколи не буде нічого поганого. Що у них буде своя велика, хороша сім'я. Коли Лео прокидався і йшов на роботу, він завжди цілував Наталю на прощання. На вулиці була зима. Білий пухнастий сніг падав на прекрасні руки Лео. Він повертався з роботи до дому і по дорозі зайшов у квіткову галерею, щоб купити чудові квіти для своєї принцеси (він завжди так називав Наташу) . Він прийшов до дому і побачив Наташу, яка сиділа за вікном і на замерзлому вікні писала слова: Лео! Я тебе кохаю! Лео усміхнувся подарив коханій квіти і прошепотів: І я тебе кохаю! З того самого незабутньо – романтичного вечора вони завжди залишали один – одному повідомлення на вікні. В літку просто дихав гарячим подихом на вікно і писав, а Наташа дихала на вікно і за допомогою подиху читала його повідомлення і відписувала. Все було чудово, якби не той жахливий випадок. Лео прокинувся поцілував Наталю, і як завжди залишив їй на вікні повідомлення: КОХАЮ! НІКОМУ НЕ ВІДДАМ І НІКУДИ НЕ ВІДПУЩУ!
Наталя прокинулася і підійшовши до вікна, подихом своїм прочитала його повідомлення! Через дві години їй подзвонили і сказали, що Лео більше не має в живих. Вона не запитала нічого, з того шоку вона просто знепритомніла! Прийшовши до тями їй пояснили, що він переходив дорогу, а було дуже слизько. Він впав і машина не змогла зупинитися! Лео помер але він завжди залишався у серці Наталі!
5 років Наталя старалася жити без Лео. Вона як і завжди залишала йому повідомлення, але він не міг їх прочитати, бо від його подиху вікно не потіло! Він завжди приходив до неї лише тоді, коли, вона міцно спала! Він гладив її чудове, довге, прекрасне волосся, цілував її ніжні щоки, він можна сказати, був її Ангелом Охоронцем! Прокидаючись, вона бігла до вікна, щоб прочитати повідомлення від нього, але все дарма!
І ось мав бути Новий Рік! Всі ці 5 років Наталя була одна. Після його смерті для неї св'ят не було. Та цей Новий Рік, вона зустрічала в себе в дома, з друзями! На годиннику було 23 – 00. Наталя підійшла до вікна і написала: Коханий! Я більше не можу, відпусти! Не тримай!
В цей час, Лео був на небі! Він попросив у Бога, щоб той відпустив його на землю хоча б на 2 хвилини як живого. Бог відпустив його з умовою, що він більше ніколи не буде на землі, і ніколи вже не побачить її, навіть у сні! Він не буде більше її Ангелом. Лео погодився. На годиннику пробило рівно 24.00! Лео підійшов до вікна подихав і прочитав повідомлення від неї!
Він їй відписав: КОХАВ! КОХАЮ І ВІДПУСКАЮ!
Коли всі сіли за стіл, Наталя підійшла до вікна, прочитала повідомлення і гірко заплакала! Їй полегшало! Але вона досі не розуміла чому Бог так присудив! Вона кохатиме його вічно, навіть якщо зустріне іншого, Лео вона не забуде ніколи!
ВОНА НІКОЛИ НЕ ЗАБУДЕ ЛЕО! ЯК НЕ ХОТІЛОСЬ БИ АЛЕ НІКОЛИ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107310
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.12.2008
автор: Не така як всі