Так важко, боляче і сумно.
Крик із душі на волю рветься.
Та я мовчу. Плачу безшумно.
Змирилась з смертю свого серця.
І тільки спогади про тебе,
про твої, очі твої руки
вертають сонце в моє небо,
хоча між нами й даль розлуки.
Я б абсолютно все віддала,
щоб бачити лише секунду
тебе, котрого …покохала,..
і без якого серцю сумно…
І зараз я цілком серйозна
та впевнена в своїх словах.
Я стану сильна, витру сльози
й доведу всім, що я жива!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107591
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.12.2008
автор: tusya93