___

Вона  сиділа  на  вікні.
Котились  сльози  по  щоці.
І  їй  було  так  гірко-гірко,
вона,  як  та  самотня  зірка.
В  її  очах  ховався  смуток
і  не  хотілося  нікого  чути.
Боліло  все  тремтяче  тіло,
найбільше  –  серденько  боліло.
Їй  не  хотілось  більше  жити,
а  лиш  гіркими  слізьми  вмитись,
поміж  зірок  дрібних  пропасти
і  не  шукати  більше  щастя.
Так,  щоб  ніхто  її  не  бачив,
не  чув  ніхто,  як  вона  плаче,
так,  щоб  ніхто  не  ліз  у  серце
і  не  мішали  йому  вмерти...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=107680
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.12.2008
автор: tusya93