Це гра!!!!

Це  ж  гра!!!
Небесна  є  людина,
Що  вертить  нами,
Нашими  ролями,
Немов  ляльками.
Сплутаються  нитки  -  
ріже...
Начхати  на  високі  почуття
кожного  з  нас.
Всякчас  надумає  собі
І  грає!
Що,  скажете  такого  не  буває?
А  ні,
Десь  високо  літає
Хто  долю  творить.
Там  у  далені  лиш  крила  видно...
З  неба  не  помітиш,
І  з  землі  далеко.
То  може  й  той  лелека,
А  може  й  ворон...
Все  ж  нема  різниці,
Коли  в  невідповідності  душі
Тобі  є  роль.
І  найгостріші  спиці
вспині.
Ржавіють...
В  гру  не  можна  грати,
Ні  виграти  і  ні  програти  -
Вона  без  правил.
Одного  актора.
Лиш  соло...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=10775
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.01.2006
автор: Святослав Народный