Він....

Він  захворів  незмінною  коростою
   чекав  на  вечір  і  боявся  півнів
а  також  північ  більше  навіть  південь
   чому  от  власне  півнів    
   не  відомо

кричав  по  ранках  й  плакав  попід  вечір
   туливсь  до  темряви  й  відлякував  пітьму
зникав  у  безвісти  палючих  менуетів
   на  ринвах  труб  витискував  жагу

снував  як  осінь  кваплячи  світання
   притискував  міста  й  кидав  об  землю  ними
 та  зрушуючи  віддихом  мовчання
   клонився  світу  поглядом  упрілим

так  і  скінчилося  та  все  не  на  дарма
   боровшись  з  смутком  ночі  не  дістанеш
що  кажеш  нині  тисне  голова
   то  не  біда  на  ранок  світлом  станеш

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108106
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.12.2008
автор: Таська Мурмуляд