*

За  вуаллю  я  сховаю  заплакані  очі,
Біль  і  втому  втоплю  в  усмішці  своїй,
Розпач  буду  гнати,скільки  стане  мочі
Жаль  я  подарую  осені  рудій.
Страчу  я  на  гільйотині  своє  розчарування,
Зашморг  приготую  слабкості  своїй,
Сміхом  я  заглушу  дикий  крик  страждання,
А  картину  немочі  -  фарбами  надій.
Сум  я  переграю  як  мажорну  гаму,
Ненависть  спалю  в  холодному  вогні.
Я  життя  зіграю,  як  на  сцені  драму,
Щоб  дивились  люди  й  заздрили  мені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108109
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.12.2008
автор: mia