Час...

Час  летить…  Пливе  невпинно.
І  знову  щастя  забирає.
І  знову  я  боюсь,  винна,
що  знову  я  тебе  втрачаю.
Час  відбирає  наші  мрії,
він  не  дає  їм  просто  збутись.
А  я  так  щиро  все  надіюсь,
що  він  ще  зможе  повернутись.
Час  не  дає  життю  радіти,
бо  ти  і  оком  не  змигнеш,
якщо  не  будеш  жити  вміти,
не  народившись  вже  помреш.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108238
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2008
автор: tusya93