Я без тебе не пропала,
може, навіть, краще стало.
Все хороше повернулось,
життя трішки посміхнулось.
А ти думав, що помру я,
що моїм життям керуєш,
що для тебе – зірка з неба,
хоч тобі її не треба.
Та, коханий, помилився –
сам з собою залишився.
Сам собі лікуй ти рани,
сам себе кохай без тями!
Сам собі живи з собою.
Так що, думай головою!
Я не хочу щось казати,
твою дою обирати,
та не дам тобі забути –
те, що було не вернути,
те, що було не змінити,
хоч і треба далі жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108240
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.12.2008
автор: tusya93