Ти сьогодні відкрила очі
Зазирнула у світ реальності.
Біла стеля страшніше ночі
Мить наступна стає банальністю.
Страх не взмозі змагатись з розумом
В межах подиху десь заземлений
Поряд квіти застиглі поглядом,
Наче світло посеред темряви
Щосекунди годинник цокає
Мов нагадує часу плинності.
Серце стомлено б`ється в спокої,
Підкорилось нікчемній дійсності…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108516
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 20.12.2008
автор: Bodo