Дивлюсь їй в очі - очі не відводить,
або свята, або нещастя в неї.
Красуня - не обділена на вроду,
так нагадала водяну лілею.
Говорить. А вуста медоточиві,
мов пошепки, а чути гарно всюди.
Великі очі, як ті чорносливи
І не здіймуться й ледь диханням груди.
На мене щось находить полохливе,
як спогади про прожиті літа.
Трапляються дівчата нам вродливі.
Ця дівчина, упевнений свята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108613
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 21.12.2008
автор: Максименко Л.