Художники не вміють пробачати,
Бо кожний спогад - то сумна картина.
І тільки в ній молитись чи кричати
Дозволить серцю сіра павутина.
Холодна осінь фарби підбирає,
Щоб все згадалось і здригнулось знову.
Так безпідставно, без вини карає,
Грабує спогад гамму кольорову.
Художники не вміють пробачати.
Безмежна галерея злої ночі
В німих руках, і нічого втрачати,
Тому у них такі самотні очі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=108812
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.12.2008
автор: Журавка