А взимку ліс, як сажа, чорний.
Є сніг на гілках - то дарма.
Як ялинкові ті прикраси,
що для Різдва, а так нема.
Ліс і людина дуже схожі:
в теплі шумить красою чар.
А в холоді, при лютій стужі
такі, як там пройшов пожар.
Пожежа ця в душі, як в лісі,
усе на гар понищить в мить.
А сонце тепленьким колише -
все заквітує, заблищить…
До урядовців! Нагадаю:
для українців, то не зле,
як їм ніхто не заважає,
будують хай життя своє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109110
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.12.2008
автор: Максименко Л.