Гей ! У полі , в Придніпров’ї
вітер в хмари дме .
Сунуть хмари - чорні сови ,
як життя моє .
Кучугури , як потвори ,
сонце закрива ,
вітер лупить з неба в поле ,
аж тремтить трава .
То ж кидає нас скажена
доля залюбки :
пригорне , як наречена ,
й переб’є кістки .
Вітер в полі трави будить ,
піднімає пил .
Гей ! Живіть на повні груди
поки стане сил .
Нашу долю я зрівняю
з обрієм хіба .
Всі за щастям подаються ,
а його нема .
Поле й вітер України !
Вам земний уклін !
Пісня разом з горем лине
всюди , де ваш син .
Гей ! Співаю в повні груди .
Голос вітер збив .
Підхопіть но пісню , люди !
Голосніше спів .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109111
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.12.2008
автор: Максименко Л.