Живи непомітно! Навіщо? Набридло!
Похмурий погляд серед хмар шукав яскраве світло.
Він захлинався, потопав у морі зайвих запитань,
А відповідь дрімає – чекає справжніх знань.
Життя – це доля, чи доля – це життя?
Іще один дивак з'явився перед нами
І промовляв незрозумілими словами,
А погляд той блукав за межами буття.
Невже з нічого створюється щось?
Ні, все із любові мусить виникати.
Якщо в тобі й мені кохає Всесвіт хтось,
Не намагаймося цьому перешкоджати!
(Вірш адресується викладачу філософії, доценту Архипову.)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109201
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.12.2008
автор: Ростислав Свароженко