Зомлій на рук моїх кришталь

Це  все  так  просто  не  мине.
Хай  мій  в  тобі  потоне  світ.
Люби  мене,  кохай  мене,
Як  спалах  сну  гірських  трембіт.

Зомлій  на  рук  моїх  кришталь.
Невже  не  чуєш  віщі  крики?
Та  зазирає  крізь  вуаль
Твій  погляд  мудрий  і  дволикий.

І  я  твоя  жива  мішень
Молюсь  на  постріл,  жду  віддачі.
Ти  скажеш  тихо:  «Добрий  день»
А  в  серце  полум»ям  гарячим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109272
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.12.2008
автор: Журавка