Розмова чотирьох світів,
Дощів і сонця як тоді,
Не повернеш - а би й схотів,
Зникає напис на воді...
Дощ тихо підслуховує розмову,
Нам знову, 60 на всіх.
Румянець котить за поріг,
Міняє ніч у днину нову...
Кожен знайшов свої вітрила,
Кадило ,пахне вже не так.
І вже лінкор, а не фрегат.
Своя дорога і розкриті крила...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109633
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.12.2008
автор: Вітер