Щось залишилось все ж таки у цьому місті,
Поміж старих кав`ярень ,вулиць , між дахів.
Серед проблем які гризем мов кістку в клітці,
Не знаючи як відірватись в небо до птахів.
Це щось просте і не вловиме оком,
Перед яким стоїть стіна залежностей життя.
Це те на ,що ступаємо ми буднім кроком,
Але не хочем бачити це диво, аж ніяк.
Коли здається ти нікому не потрібен,
І загнаний в безвихідь цим життям.
Ти вловиш погляд немовляти світлий,
Й в його очах розвіється все по вітрам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109797
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.12.2008
автор: Вітер