Я вкраду тебе від всіх
Від пут, що заковані руки.
Від болю, що в серці заліг
Буденності - сірої муки.
Я вкраду. Моя вина.
Закрию долонями очі.
Забуду, що є стіна
І в тиші почую: «хочу».
Безумство - миттєвий рай
Троянди зів’яли у вазі
Скінчилось усе, прощай!
Та тіло ще мліє в екстазі.
Я вкрала тебе, прости.
Гріхом переповнилась чаша.
Благаю, прошу, відпусти.
Ця казка – вона не наша
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=109816
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.12.2008
автор: Журавка