Дозволь мені, чарівна осінь
Тобі присвячувати строфи.
Щороку, як життя сповільнить
Свої пульсуючі розноси.
В твоїй, такій, ласкавій владі,
Моя свідомість заховалась.
Як в день холодний листопадний
Жовтогарячо посміхалась.
Й безжально листя відривала
Нестримним вітром в небуття.
А смерть… Прекрасною здавалась!
Чарівніш самого життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110122
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 31.12.2008
автор: Bodo