Федірки

Федірки*  
                                     
 

В  тих  краях,  де  річка  Плоска
До  Збруча  впадає,
Розташоване  село,
Його  мало  знають.
Може  десь,  в  якісь  часи,
Федір  поселився,
Або  перший  з  тої  річки,
Та  води  напився.
Добре  було,  як  в  раю.
Приїздив  я  з  татом,
І  ловив  я  карасів  
З  двоюрідним  братом.**
І  бабуся  подавала,
Нам  з  райок***  варення.
Дідусь  меду  нам  наллє.
Ще  й  рубля  дасть  в  жменю.
А  ми  раді,  та  в  крамницю,
Там  вина  купили.
Зовсім  дурні,  що  поробиш,
Кота  плисти  вчили,
За  що,  бува,  діставалось  
І  мені  і  брату.
А  дід  добрий,  все  прощав.
Зайдемо  ми  в  хату,
А  там  тихо...,    хлібом  пахне.
Бабуся  балака
Як  присяде  біля  пічки,
І  спить,  бідолаха.
І  так  добре  мені  було,  
Тихо  так  навколо...

Я  недавно  був  в  селі,
Немає  нікого.
І  розрізала  оселю,
Клята  та  дорога,
І  розкинула  рідню....
Хтось,  уже  у  Бога.
І  до  Бога  той  куточок
З  собою  забрали.
Будем  думати  що  так,
Якби  ми  те  знали...

                                                   21.03.2005  р.

*  село  в  Волочиському  районі,  на  Хмельниччині.
**  Анатолій  Климковецький,  режисер  Київського  телебачення.  Загинув  в  автокатастрофі  в  2006  році.
***  сорт  яблук

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110188
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.01.2009
автор: Вадим Школяр