Моя провина лише в тому, що я люблю.
Шалено, безнадійно і безмовно.
Моя провина, що я час кваплю
До звісточки, до зустрічі передсвітанкової.
Моя провина лише в тому, що я хочу
Тебе нестерпно, жадібно, безоглядно
Моя біда, що я в ночі шепочу
твоє лише ім'я, мій бажаний.
Ти снишся мені завжди, коли я сплю
Уві сні пестиш жаркими губами.
Я знов і знов тебе благословлю
Вінчаючи нічь солодкими словами
Коли до тебе під ранок я літаю,
Зорі багряною підставляючи плечі,
Як я тебе, коханий мій, бажаю
І передчуваю терпкий трепет зустрічі
Я вмираю і народжуюся знов-
В твоїх обіймах я дотла згораю..
Немає нічого прекраснішого цих снов-
Тому я їх не забуваю…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110397
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.01.2009
автор: Дорада