Незбудованих нами мостів
Запорошені скроні,
Недописаних нами листів
Гамівна́ безборонність.
На обличчях безбрів’я наліт -
Бо чому дивуватись?
Може й скресне на озері лід,
Та воно мілкувате.
Несумісність - чаї трав’яні
І з корицею кава...
Ще минуле у скронях дзвенить
Вітруганно- лукаво.
А майбутнє – спустошений рай
Невідомої масті.
На долонях- несхожений край
оступитись – не впасти б!
Долелінії всі нічиї,
Не сумісні, не наші,
То чому ж так дурманять чаї
З гіркуватої чаші?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110665
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 06.01.2009
автор: наталятерещенко