Я сьогодні до себе покличу знекровлений січень,
Ту тендітну черешню, що мерзне у мене в саду,
Наїжачений кущик жасміну – суцільне паліччя,
І доріжку затоптаних трав - сірувато- руду,
Я сьогодні до себе покличу налякане птаство,
Тих сумних голубів, що марнують у пошуках день,
Нагодую- зігрію свою несподівану паству,
Заховаю від вітру, що вовну із криги пряде.
Оживе і задихає все запашним білоцвітом,
Заспіває-залюбиться в небо хрумке і хмільне
Це так просто й блаженно, та треба лише поспішити
.................................................................
Може хтось обігріє у січні колись і мене...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=110942
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.01.2009
автор: наталятерещенко