Моменти нереальності

Ось  ти  лежиш,  вся  спітніла  й  гаряча,
Очі  закривши  стогнЕш  в  забутті.
Я  -  поводир,  а  ти  будеш  незряча,
Не  відставай,ми  не  в  цьому  житті!

Схлипнувши  тихенько  розслабила  руки,
Злетівши  розсипався  бісером  я.
Тремтячи  удвох  із  солодкої  муки
Приходимо  знову  в  реальне  життя.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111161
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.01.2009
автор: maxaon