Вітрильники наші нещадно гойдало
Морем життєвим гріхами залитим,
Невидима сила нам руку подала
І підняла над усім пережитим.
Розвіявся смуток,скінчилось блукання,
Сонце негоду за гори прогнало.
Наповнились дні ніжним щемом чекання.
Небо двом долям кохання послало.
І в душах, раніше в байдужість закутих,
Струни заграли мелодію літа.
Прийшли почуття з юних весен забутих
І спалахнули в серцях буйним квітом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111414
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 11.01.2009
автор: Зарудний