Ти диво природи, прста й загадкова.
Літня веселка, що барвами грає,
Ні з ким незрівнянна зоря вечорова.
Я тебе з давніх-давен виглядаю.
Ти божий дарунок, що кличе в світанки,
Сил всіх небесних магічна краплина.
Ти подих весни, що дурманить так п"янко.
Ти саме та,що шукав я, людина.
Зустрів я тебе наче в казці чудовій,
Довго блукаючи в сірості хмарній.
Ми в царство ввійшли неземної любові
І розчинилися там у коханні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=111547
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.01.2009
автор: Зарудний