І трав, і квітів маєво густе,
Немов вино, п'янить нас, а проте
Цікаво б знати, хто той квіт побачить,
Що з твого й мого праху проросте.
Живи сто літ чи й сотню не одну,
Не оминеш сумну трясовину:
Чи ти емір, чи ринковий бідняк -
Геть-чисто всім складуть одну ціну.
У судний день, либонь, не буде зла:
Якщо твоя душа всяк час жила
Високим, чистим, добрим і святим,
Тобі воздасться слава й похвала.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112041
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.01.2009
автор: Leonar