Вже ущух зорепад. Залиши́лися тільки сліди
На плеча́х, що обпе́чені, й снігом заметених травах,
І пригу́блює ніч, ніби мрій відкорко́ваних дим
Тихе марево снів із молитвою Céasare áve.
Срібногри́ві кентаври вертаються на небеса
Золотаві русалки – у хвилі свої білопінні,
І Тільців табуни залишають спустошений сад,
І отари Овні́в кучеряво пливуть височі́нню.
Вже ущух зорепад, і заснула утомлена ніч,
У безсонному сні розметала жаркі простирадла,
Лише місяць у по́вні - і Цезар, і Брут, і панич,
Він у небі один зорепадам нічним непідвладний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112118
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.01.2009
автор: наталятерещенко