Розплодились колоради,
Бодай вони здохли!
Усім стали на ваваді,
Бо їдять картоплю.
День і ніч той жук проклятий
Цвіт і листя все гризе,
Вже не можна дати ради,
І отрута не бере.
Як боротися з жуками,
Чим від них уберегтись?!
Я придумав... Кажу:,- Мамо,
Ось послухай, не журись...
Десь я чув: картоплю треба
Уночі саджати,
Щоб не бачили жуки,
Де її сховали.
Мамі смішно : - Ой , Іллюшо,
Це ти щось не те сказав,
Їм,отим жукам ,байдуже,
Де ти бульбу заховав.
Все одно вона посходить.
Позлітаються жуки
І обліплять всю картоплю,
Бо вони їдять вершки.
Що робить? ! Мабуть я стану
Селекціонером....
І виведу такий сорт,
Щоб жуки не жерли...
Смаком схожий на картоплю.
Ну а з виду – на буряк...
І жук тоді не второпа,
Що то росте – аж ніяк!
В мене задумка серйозна,
Це не просто – казка...
Де цьому навчитись можна ?
Підкажіть, будь ласка.!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112578
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2009
автор: кицько