То все мишина метушня,
Що з газом ми, і що ми незалежні
Немає сил міняти думку знов
Вже в котрий раз, і знов на протилежне.
Нехай все сказиться - чи що?
Життя своє у кожного, у кожного єдине,
Рік п`ятий нервів. Терпим. І за що?
Коли поділять неньку-Україну?
Чи гроші справді та мета?
Чи варто нам за гроші жити?
В грошах є труд людей – але не доброта.
З грошами краще в самоті дружити.
І дружбу цю не розірвать повік,
І путь останній людство не лякає
Біда, а може й щастя, що ТУДИ
Лиш мінімум натільний пропускають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=112970
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2009
автор: dryzhyrook