Посеред лісу берізка одна,
Стоїть,ледь схилившись,
Чому плаче вона?
Чому туга й печаль лиха вкоїли їй?..
І споко́ю нема білокорій моїй?..
То́му плаче вона,
Бо немає їй пари:
Кругом клени, дуби,
А бере́за зламали...
Буде довго ридать,
Поки вистачить соку,
Потім стане всихать,
Помирати потроху...
Ой. берізко моя,
Не ридай, зупинись...
Хоч як милого жаль,
До життя повернись.
Повернись, запишній,
Покажи всю красу,
І листочки твої
Хай збирають росу.
1990р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113060
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 22.01.2009
автор: andre-os