Ось так і Ти. Ось так і Ти, мій Бог,
В самому Себе розмовляєш із Собою.
Нема нікого, хто не був би Тобою,
І Ти один. І ті – самотній. Це твій Рок.
І ми одні. Й немає нікого,
Хто звав би нас: "Адам! Куди подався?"
Ми той, хто від себе в собі сховався,
І сам себе вигнав від Самого.
Куди йти? Куди тепер текти?
Яка, мій Бог, відповідальність!
Який тягар, мій Боже, це все лячно,
І нікому про це розповісти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113305
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.01.2009
автор: Izis