Ой, ви, брати,
брати козаченько,
Їхати додому,
треба вже швиденько,
В полі бою щастя
треба не цуратись,
Час в сім”ю єдину
на завжди вертатись.
Вороги розбиті,
завжди будуть биті,
За святу земельку–
Батьківщину ненку.
Ой, ви брати,
брати козаченько,
Ждуть сьогодні мати,
мати та рідненька
В полі бою долі
треба не цуратись
Їхати додому
з кіньми повертатись.
Вороги розбиті,
землею покриті,
За твоє кохання,
щоб бувало зрання.
Ой, ви брати,
брати козаченько,
Зараз будуть свята,
свята дорогенькі.
Ми уже в дорозі,
щастя на порозі,
Будемо вітатись,
треба повертатись,
Вороги розбиті,
як поганці биті,
За Вкраїну неньку,
сторону рідненьку.
27 липня 2005 року.
Запоріжжя.Б.В.С.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=11337
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.02.2006
автор: Степан Павленко