Держава, вільною ти звешся.
Та лиш в неволі все живеш,
В душі за срібло продаєшся
Сама у себе і крадеш.
Лиш всі не можуть бути п́ани
І всім не д́ано керувать...
Створили партії та клани
щоб все в народа забирать.
Будують дачі на Канарах
У серці завжди сміючись,
а ми - дурні, у тьмі мов в чарах
шукаєм шлях як нам спастись.
Ото є славная Держава!
Сини козацької рідні.
Героям нашим вічна Слава!!!
Та й нам, голодним, що у тьмі.
Бо треба ж комусь і страждати
за славу наших "гетьманів"
то краще наш народ карати
законом кодексу без слів.
Та є на все і кара Божа,
на вас, безчеснії пани!
І суд його не за горами
І вам не виправдать вини!
Ще час вам є-то погуляйте.
На б́алах шоу сатани.
Та Бога тільки не чіпайте
"Герої славної сини".
Бо церква вам не допоможе
І спокій в душу вам не дасть
Чи вам, панам страдать не гоже.
Горіть у пламені проклять.
Амінь.
Цей вірш присвячується тим, хто зрадив у серці свій народ і свою державу, у має можливість у кожному слові зважити свою душу на терезах совісті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=113411
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.01.2009
автор: Святой