вже череп нам явив свою личину,
ріка змія лускою русло риє,
кістяк землі сховав лісний лишай,
козявлять люди купи гною,
жуки у вирій торохтять,
кроти вулкани риють,
прозорий щур хапає алкаша,
копито трощить дамські пальці,
рогатий дядько цицьку хоче,
реве дитя без крові,
Перун тріщить death metal,
гробак в гробу Америку відкрив,
стежки мурахи мозком протоптали,
яйце із ока вилупить жар-птиця,
піп збісився із нутра,
кабанчик чуха сраку об статуй,
проходить щур крізь вухо голки,
молільнику павук снує лице,
подушка серця гОйдає глиста,
розпирає членом скелю дуб,
прокляття Небу крякнув крук,
мелькнув шайтан без голови,
красуня м'ясо смокче між ногами,
собаки виють на судьбу,
струмом б’є священик солов’я кощунство,
тіло встало – вийшов біс,
вже череп нам явив свою личину.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114109
Рубрика: Верлібр
дата надходження 28.01.2009
автор: Роман Колесник