Душа глядiла на те тiло,
Що стомлене вже ледь стояло,
Погноблене життям блукало,
По цьому свiту з края в край.
Та з ним нiколи не дружила,
I бачити його хотiла iз
Тощим виглядом в землi.
Шукала способу звiльнитись,
Бо свiт ii завжди нiмий,
I вiдлiтавши не просилась
Йому в стражданi помогти.
Молилось тiло їй в дорогу
Та заздрило тому буттi,
Тому неведомому краю
Де не бувати взагалi.
Нiколи бачити не зможе,
Страждання не перемогти
Йому одному, як не зможе
Коритися своїй душі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=114872
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 02.02.2009
автор: Еней