топчуть зелених туземців заповідників газонів,
що помстяться,
знявши чари єдності піщинок цегли.
напад натхнень поглинув мозок звивинами.
тягар тіла жалібно ниє хтінням.
в губах жарина димом шкварчить.
цокають хідником копитця хтивих самиць,
плечиста сила спльовує нечисту силу,
сталкери дна нишпорять баки.
асфальт — лиш крига для крота.
іде війна між
зеленим,
жовтим,
червоним.
знову:
зелений,
жовтий,
червоний...
збіговиська цегли щирять вікна.
тіло йде в термітник ніч лежати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115449
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 06.02.2009
автор: Роман Колесник