на трьох китах,
що весело веслують мантри Нептуну,
пливе моряк просвітлий
у Небесне Царство.
цей буддист по-своєму сліпий.
і християнин той недобачає.
вчений обмацує думкою світ
і виходить на галявину підсніжників,
де сидять 12 богів на узбіччі Неба.
мученики безуму проклинають Бога
й лягають на рейки,
по яких мчить воля Його,
в чистилищі якої
за пр́ощення верховного гріха
кочегарить опущений божич.
пред’явники квитків спасіння
спружиненням розриву від земного
мандрують до зупинки Царство Небесне.
у склянці нектару ложка бринить
в руці провідника Харона,
що в вікно байдужо споглядає
у вирій ключі журавлині
непідвладних йому відьмаків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115592
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 07.02.2009
автор: Роман Колесник