Бiль, смуток, кривди вас травили,
Ця тяжкiсть жити не давала…
Душа сиротська та забута,
Хто знав, що буде обернута,
На рицаря своїх часiв,
На коваля сеї науки,
Як птах кружляла над людьми,
Лукавi затинали вуха.
Тої науки, що завжди
Цiнують праведнiї люди.
Бараки, тюрьми, Сибiрi
Порепанi в кайданах руки,
Робили диво на землi,
Несли вогонь. Він був до згину -
Борець за милую вкраїну.
Його слова спiвом неслись,
Громили всi тяжкi кайдани,
Вiн вийшов велетнем землi -
Великiй
славнiй Українi!
Ми не забудем ваші дні,
Низький поклін за вашу справу.
Iз гордiстю в очах стоїм
За цю могутнію державу.
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=115780
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 08.02.2009
автор: Еней