Я читаю вірші ,
що в рядочок лежать на папері .
В крапках , комах , словах
все шукаю думки я творців.
В зашкарублій душі
відкриватиму широко двері ,
щоб відчути весь дух ,
що несуть нам з минулих років.
Там Висоцького правда ,
що ріже й сьогодні до болі.
Ідеальний і рівний
У Пушкіна римовий склад.
І Шевченка «Кобзар»
де вчувається заклик до волі.
Все читаю й читаю
розуміючи зміст на свій лад.
Всі слова у віршах
мов вояки заковані в лати ,
що рядами ідуть
наступають на черствість і зло.
За кохання і правду
в бій нерівний ідуть як солдати
і багнетом - пером
з вічним злом , боротьба за добро….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116603
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.02.2009
автор: Олексій Тичко