Бабусе рідненька моя
Тобі завдячую життям.
За те, що ти мене ростила,
Завжди любила і навчала,
І кращу долю показала.
Для мене ти – найкращий скарб,
Який я бережно ціную.
Люблю тебе за те, що
Ти завжди плекала
В мені найкраще, тільки це.
Завжди ти вміла цінувати
Те добре, що у світі є.
Тебе люблю я як нікого
І більше навіть за батьків,
Бо ти мені же рідна ненька.
Моя веселая зоря,
Моя прекрасна доброта.
Хоч інколи буваєш ти сувора
тобі пробачить можу все,
адже, бабуню, ти мене
плекала, як тендітну квітку
і безліч сліз душевних противала
бажала, щоби я щасливою була.
16 березня 2008 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=116807
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.02.2009
автор: Мілана Мар