Спустошена...

Спустошена...  Не  можна  ж  навесні!
На  все  свій  час!  –  то  постулати  вчення.
Чекаю  в  порожнечі,  уві  сні.  
Чекаю  на  кохання  чи  натхнення.

Та  не  чекати  треба  долі  від  життя,
Шукати  маю.  Де  ж  та  мить  забута?
Чи  можна  відновити    почуття?
А  може  щось  нове  іще  відчути?

(березень  2005)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117053
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2009
автор: Ютта