Останні дні зимові, сніжні...
Пурга дороги замела...
Звучать слова у серці ніжні
Й душа від радості зліта.
Від слів твоїх у грудях мліє,
надворі, наче навесні;
від дивних чар душа п"яніє,
тебе побачивши хоч в сні.
Ясніше небо голубіє,
проміння світить все ясніш...
кохання в серці вже не тліє,
а з кожним днем усе сильніш
Для мене лагідне ти сонце,
очей негаснуче тепло
і усмішка твоя чарівна-
пісень найкращих джерело...
Про нас шепочуться вітри,
почувши подихи зітхання...
Ти сльози із очей зітри
й прийми, як є, моє К О Х А Н Н Я ....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=117057
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 18.02.2009
автор: Н-А-Д-І-Я